UA

У кінотеатрі "Комсомолець" на проспекті Свободи в кінці сімдесятих на "Сіссі" ходили по три рази поспіль — квиток коштував тридцять копійок, і білявка в кринолінах здавалася тим, чого

Обід у їдальні почався звичайно: гуркіт піддонів, запах перловки з тушонкою, хтось із молодших сержантів жартував про новий графік нарядів. Оксана Дробот сиділа скраю, ближче до вікна, з

Олексій Тарасович прокинувся о шостій сорок, як прокидався останні одинадцять років — сам, у квартирі на другому поверсі хрущовки на Гончарній, у Чернігові. За вікном жовтень уже зняв

Дениса Ковальчука шукали з понеділка. Він працював електромонтером у обленерго, обслуговував лінії в гірських селах під Хустом — там, де стовпи стоять по коліно в чагарнику, а до

Оксана виросла на вулиці, де кожен двір пам'ятав радянські ще яблуні, а бабусі й досі виносили ослінчики надвечір лущити насіння. Мама, Галина Тимофіївна, збудувала тут, під Обуховом, невеличкий

Аеропорт Бориспіль того вечора нагадував консервну банку, яку хтось струснув і забув відкрити. Мокрий сніг лупив по вітринах термінала D, табло миготіли жовтим — "Затримано", потім червоним —

Не спала цілу ніч, і о шостій ранку вже стояла під дверима клініки на Лук'янівці, бо результати біопсії видають з восьмої, а мені треба було першою. У реєстратурі

Марина Ковальчук здала цю квартиру на Дарницькій три роки тому і за весь цей час бачила орендаря особисто, дай Боже, разів зо два. Платежі приходили день у день,

Скарлет Величко чекала на бенкеті у Трускавці. Точніше, чекала на закінчення вечора — бо все, що їй було потрібно, вона вже отримала за перші сорок хвилин, просто сидячи

Оксана Григорівна витирала руки об фартух і дивилася, як зять під'їжджає до автомийки на своєму сірому "Фольксвагені" — тому самому, який вона з чоловіком колись допомагали купувати, коли