UA

Той лютневий ранок пам'ятаю добре, бо надворі лив дощ, якого в Дніпрі майже не буває, а покупниця, що стояла переді мною в черзі, скаржилась на зимову гуму, яку

Я живу в сусідній квартирі вже шістнадцять років і знаю всі звуки цього будинку напам'ять — коли сусідка зверху приймає душ, коли ліфт застряє на четвертому. Мене звати

Мене звуть Ревекка Кармі, і живу я тепер сама у двокімнатній квартирі на Слобідці в Одесі, третій поверх без ліфта, з маленьким балконом, звідки видно шматочок моря, якщо

Тарасу Ковальчуку з Вінниці було сорок три, коли лікарка Оксана Дмитрівна поклала перед ним знімок і сказала коротко: цироз, третя стадія. Він сидів у коридорі обласної лікарні на

Вранці у вівторок, коли повітря в Ірпені вже стало гарячим і густим, я поставила у духовку паску розігріватися й спіймала себе на тому, що дивлюся на фотографію на

Оксана поставила валізу біля порога і не зняла куртку. — Або ця жінка йде зараз, або завтра ти приходиш на роботу й пояснюєш начальству, чому просиш три дні

  Моєму батькові було сімнадцять, коли він уперше побачив маму. Це сталося на ярмарку в невеликому містечку на Полтавщині. Був серпень, пилюка стояла над дорогою, біля яток продавали

Мене звуть Роман Кобилко, мені сорок два, і я зять — зять жінки, яка досі підписує мій вантажний "Фольксваген Крафтер" словом "той". Тесть, Григорій Панасович, помер третього лютого

Мене звати Тарас Ковальов, мені сорок два, і одинадцять років я одружений з Оксаною. У нас автосервіс на околиці Житомира — три підйомники, шиномонтаж, невеличкий магазин запчастин при

Мене звати Роман Гнатюк, мені сорок два, я механік у автосервісі на Клочківській у Харкові — точніше, я був там механіком, поки не сталося те, про що розповім.