UA

У лікарню при притулку на околиці Ужгорода їх привезли того ж дня, коли конфіскували з подвір'я на Гагаріна — троє собак, замкнених у клітках без даху, без води,

Олена Ковальчук чотирнадцять років керувала мережею з трьох аптек у Полтаві й пишалася тим, що вміє прораховувати ризики наперед — на роботі, в інвестиціях, у стосунках із дочкою.

— Скільки в тебе тих каструль, Соломіє! Половину забираю для Оксаночки, їй якраз бракує! — Ганна Остапівна вже господарювала біля кухонних шафок, наче на власному складі. Дзенькнула кришка,

Мене звати Соломія, мені двадцять шість. З Данилом ми прожили разом чотири роки — три з них у шлюбі, і саме на третьому році нарешті побачили дві смужки,

Дощ у Полтаві того вечора був такий, що навіть таксисти відмовлялися виїжджати за місто. Оксана Гринчук працювала офіціанткою в ресторані "Дністер" на Соборній вже четвертий рік — досить,

Він жив під розбитим тролейбусом номер сорок сім, який три місяці стояв на задньому дворі тролейбусного депо в Черкасах, і ніхто не знав, звідки він там узявся. Мене

Мене звати Оксана Гнатівна, дев'ятнадцять років пропрацювала медсестрою в терапевтичному відділенні, а останні шість — доглядальницею вдома, приватно. Тієї ночі, коли Галина зайшла на кухню бліда, з чашкою

Ярина Тимофіївна розклала на столі три коробки з фотографіями — і телевізор у кухні бубонів щось про ціни на газ, а вона його навіть не чула. За вікном

Олеся Крамар витирала руки об фартух і дивилася, як за склом мийного боксу її зять Тарас підключає новий компресор — той самий, куплений на її гроші три роки

Телефон завібрував о пів на дев'яту вечора, і на екрані висвітилось: «Юрист Сашко». Тарас витер руки об ганчірку, залишивши на ній чорну смугу мастила, і притиснув слухавку плечем