Автомийка на Богунській
Олеся Крамар витирала руки об фартух і дивилася, як за склом мийного боксу її зять Тарас підключає новий компресор — той самий, куплений на її гроші три роки
Odissea
Мастерська на Раковського, 14
Телефон завібрував о пів на дев'яту вечора, і на екрані висвітилось: «Юрист Сашко». Тарас витер руки об ганчірку, залишивши на ній чорну смугу мастила, і притиснув слухавку плечем
Odissea
Мамина шухлядка з листівками на Театральній
Оксана Левків набирала номер матері вже втретє за ранок, коли зрозуміла — телефон у Заліщиках просто вимкнений. Їй сорок один, вона логістка на складі в Ірпені, і дзвінки
Odissea
Шість мішків корму й одна сука, яка ніколи не брала собі
Тарас Бондаренко зачиняв зоомагазин на вулиці Соборній у Полтаві о дев'ятій вечора, але зранку, піднімаючи ролети, щоразу перелічував мішки корму біля входу на склад. І щоразу одного бракувало.
Odissea
Подарунки від Рокко
Я працюю в службі підтримки інтернет-магазину «Розетка» вже вісім років. Сиджу на нічних змінах, бо вдень підробляю репетитором з математики, а вночі відповідаю на дзвінки клієнтів. За ці
Odissea
Третя доба біля старої стіни
Я працюю ветеринарним фельдшером у районній лікарні в Білій Церкві вже чотирнадцять років. За цей час я бачив усяке — і скажених собак, і котів, яких діставали з-під
Odissea
Зачин біля паркану, або Як я витратила чотири тисячі, щоб нарешті виспатись
Я тоді мешкала у Львові, на Левандівці, в старенькій двокімнатній квартирі з видом на залізничне полотно. Заробляла менеджеркою в оптовій фірмі, що торгувала кавою. Графік — з дев’ятої
Odissea
Крижаний Перстень Магди
Восени сорок восьмого мій рідний син Остап здав мене в руки держбезпеки — просто щоб заволодіти нашою столярною майстернею на Подолі. Три роки я просидів у слідчому ізоляторі
Odissea
Зошит у жовтій палітурці
Я записалася читати дітям у Чернівецькій міській бібліотеці на Ольги Кобилянської, бо думала: одна година на тиждень. Після тридцяти семи років у школі мій календар раптом став порожнім,
Odissea
Мені було соромно за дідового «Аіста
Щоранку о пів на восьму дід Гнат виводив із сараю старий велосипед «Аіст», ще радянський, фарба на рамі давно облізла плямами, а спереду висів кошик, з якого сипалась
Odissea