# Сліпа левиця з Асканії-Нової та борг, який сплатили її доньки
Ігор Пасічник пропрацював у цьому заповіднику двадцять один рік і каже, що з усього побаченого лише одна історія сидить у нього в горлі й досі. Йдеться не про
Odissea
Свічки з церковної лавки
Галина якраз перебирала цибулю біля погреба, коли мати вийшла на ґанок і без жодного «доброго ранку» спитала: — А ти свого Славка давно борщем годувала? Галина завмерла з
Odissea
Ціна спокійної дитини
Я познайомилася з цією сім’єю, коли мене викликали як перекладачку до школи. Справа була в Києві, у звичайній спальній багатоповерхівці, де на першому поверсі сидів охоронець із чаєм
Odissea
Хуртовина за вікном, а в хаті — весна
Десять кущів троянд «Шанія Твейн» — це, звісно, не спонтанна покупка. Це Мирон продумав заздалегідь, ще коли побачив афішу благодійного вечора в Ботанічному саду Львова. Дружина, Орися, дружить
Odissea
Обід о першій ночі
Вона зателефонувала о дванадцятій ночі. Я саме дивилась у стелю — вкотре перебирала в голові ту розмову, після якої вона грюкнула дверима. Вісім місяців тому. Вісім місяців я
Odissea
Спадок із парку Шевченка
# Насіння в бляшанці з-під олії Я на десятому місяці носив її під серцем. Тобто не я — Валя. Але той нічний приступ паніки, коли вона розбудила мене
Odissea
# Син після чотирьох дочок
Коли Марко тримав на руках нашого щойно народженого сина, він вимовив слова, після яких я відчула, як підлога в пологовій Обласного перинатального центру втікає з-під ніг. Ми з
Odissea
Глухе серце Зіньковича з-під Коростеня
Зіньковичу Тарасу Павловичу було тридцять два роки, коли лікар з поліклініки на вулиці Грушевського відклав результати на стіл і сказав, що вузол на простаті треба негайно обстежити детальніше.
Odissea
880 тисяч дерев: як Медельїн бореться зі спекою
# Зелений коридор Оксана вийшла з маршрутки на зупинці біля старого рибного ринку в Кам'янському і одразу відчула, як гаряче повітря стискає скроні. Термометр на аптеці показував тридцять
Odissea
Мій чоловік у весільний день занурив моє обличчя у весільний торт. І саме тоді я зрозуміла: «Я йду зараз… або можу не вийти звідси живою». Те, що сталося далі, змусило всіх у залі завмерти…
Одразу після того, як ми розрізали весільний торт, мій чоловік схопив мене за шию і втиснув обличчя прямісінько у крем. Потім він засміявся, а двісті гостей дивилися на
Odissea