О 23:47 у приймальному покої Полтавської обласної лікарні погас один з ламп над столом чергового. Оксана Гнатюк, лікарка невідкладної допомоги, тридцять чотири роки, стояла над карткою пацієнта й
Marisol Fuentes llevaba puesta la misma bata que usaba hacía años en el hospital, la que guardaba doblada en el fondo del clóset junto con dos pares de
Um 23:52 Uhr stand die Tür zur Cafeteria des Marienkrankenhauses in Münster schon halb im Dunkeln, und trotzdem brannte hinten am Tresen eine einzelne Lampe. Sabine Krüger blieb
קראו לי אתי לוין, גרתי כל חיי הבוגרים ברחוב ביאליק בפתח תקווה, בדירה שקנינו ביחד עם רון שנה אחרי החתונה. במלאת לי חמישים גיליתי דבר אחד: עשרים ושתיים
J'ai fêté mes cinquante-deux ans un mardi, seule, avec une part de tarte tatin achetée chez le boulanger d'en bas. Le soir même, j'ai appris que mon mari,
Мене звати Олена Вікторівна, мені виповнилося п'ятдесят два, і три місяці тому я дізналася, що останні дев'ятнадцять років прожила поруч із чоловіком, якого насправді ніколи не існувало —
Louis avait sept ans et un cahier à spirale bleu, celui avec le loup gris sur la couverture, acheté à la papeterie Bic du centre commercial d'Annecy. Personne
Marisol Rentería llevaba dos semanas contando calcetines. No de esos que se pierden en la secadora — esos ya los daba por perdidos hacía años — sino calcetines
״דניאל, איפה קופסת האוכל שלך? אתה אוכל מתוך שקית?״ מישהו צחק, וגברת אורלי שמעה את זה מהמסדרון. זה קרה בהפסקה הגדולה, בבית ספר יסודי ברמת גן, יום שלישי
У класі номер шість, у звичайній школі на околиці Рівного, велика перерва пахла бутербродами й мандаринами. Листопад того року видався сирим, вікна в коридорі запітніли, а батареї гріли