UA

Микола привів коханку на недільний обід і попросив дружину передати їй сіль. У їдальні ресторану «Прага» на хвилину стало тихо, як у музеї. Кришталева люстра мерехтіла над столом,

Богдану Вишневському сорок два роки, і в нього є майстерня на Троєщині, яку він отримав у спадок від батька разом із боргом перед постачальником запчастин на сто двадцять

Ось повний текст: Кожух виживання У Романа Свириденка було одне правило, і тримав він його дванадцять років, як обітницю: у кабіну «Волзянина» — нікого. Ні знайомих, які «підкинь

Марта стояла перед дзеркалом у передпокої, тримаючи в руці помаду, і чула, як Роман зупинився в дверях кімнати позаду неї. — Серйозно, в цьому підеш? — голос звучав

Батько попросив не планувати нічого на суботній вечір. Це само по собі було дивно — ресторани він не любив, а про зустріч із друзями говорив рідко. На мій

Я працюю адміністраторкою в салоні краси у Львові, на вулиці Городоцькій. Дванадцять років за стійкою — і я вже знаю: якщо жінка записується на стрижку о восьмій ранку

Донька прийшла після Різдва, восьмого січня. Прийшла з чоловіком, Тарасом. Тарас тримав у руках коробку з тортом із супермаркету, зверху лежав чек — двісті сорок гривень. Пам'ятаю, бо

Мене звати Ганна Остапівна, мені шістдесят три роки, і двадцять один рік я працюю кондукторкою на приміському маршруті. Того вечора автобус їхав із Луцька, салон був напівпорожній, пахло

Я консьєржка в цьому будинку на Пасічній вже одинадцятий рік, і за цей час навчилася розпізнавати людей по кроках на сходах ще до того, як побачу обличчя. Кроки

**Механік Ігор чекав на дзвінок дев'ять місяців — а зателефонувала не вона** Мене звати Ігор Дацюк, мені сорок два, я механік у власному гаражі на околиці Стрия, там