UA

Мені шістдесят сім, і майже рік я не розмовляла з рідною сестрою через сварку, якій самій було соромно за себе. А тоді мені подзвонили з лікарні — вона

Мене звати Ярослава Тимофіївна, мені сімдесят три, і рівно рік тому я викинула на смітник сірий кардиган, який носила дванадцять років поспіль. Живу я в Івано-Франківську, у квартирі

Мені сорок три, і я живу в тому самому Житомирі, де народилася. У вересні заїхала до батьків просто так, дорогою з аптеки — купувала мамі капсули від тиску,

Ірина Ковальчук вимкнула плиту, коли з коридору почувся дзвінок у двері. За вікном мокрий сніг лип до балконного скла — типовий листопад у Полтаві, коли ще не зима,

Мене звуть Ольга Тарасівна, мені сімдесят два роки, і я досі пам'ятаю той квітневий вечір, коли в мої двері постукала дівчинка з рожевою мискою в руках. — Тітко

Одинадцять хвилин на Соборній Лист прийшов на другий день після того, як я розбив вікно чужого «Хендая». Рекомендований, з описом вкладення, так, ніби йшлося про спадщину. Заявник вимагав

Мама померла в березні, а вже у квітні я дізналася, що батько переписав нашу квартиру на нову дружину. Мене звати Марічка Дзюба, мені тридцять два, працюю кондитером у

У Чернівцях, на вулиці Руській, є ательє з химерною вивіскою "Стібок і Нитка" — там усе життя прошила Ярослава Кузьмівна, кравчиня з руками, що пам'ятають більше, ніж голова.

Ганна Ковальчук розклала на столі три аркуші — договір оренди, довіреність і виписку з рахунку — і присунула до себе чашку кави, вже холодної. За вікном мжичив вересневий

Наша донька Соломія народилася в середині березня, о шостій ранку, три кілограми двісті, з батьковими вухами й характером, який заявив про себе ще в пологовій. Коли вона голодна